Системне залякування чи реальна інтеграція: Українські біженці в Нідерландах як джерело сили, а не тягаря.

Автор Денис Кешкентій. 05 грудня 2025 року.

В останні роки нідерландське суспільство стало свідком інтенсивних дебатів навколо міграції, особливо після прибуття понад 135 000 українських біженців з 2022 року. Деякі політики, зокрема з правих партій, як-от PVV Геерта Вілдерса, систематично поширюють наративи про "надмірний тягар" новоприбулих біженців на економіку та суспільство. Вілдерс, наприклад, заявляв: "Українці приїжджають до Нідерландів масово не через війну, а за безкоштовним житлом, доглядом і нашими робочими місцями", називаючи нашу країну "дурнем Європи". Такі висловлювання, часто підживлені медійними кампаніями, створюють атмосферу страху та недовіри. Але чи обґрунтовані ці побоювання? Як особа, яка спостерігає за цими процесами зсередини, я вирішив проаналізувати факти, спираючись на офіційні дані, опитування та вислови ключових фігур. Результати показують: українські біженці не лише не руйнують нідерландську систему, а й вносять значний внесок, роблячи Нідерланди сильнішими. Це історія про солідарність, інтеграцію та потенціал, який ми можемо втратити через упередження. Дані з авторитетних джерел, таких як Clingendael Institute та Єврокомісія, підтверджують: економічний прибуток від українців перевищує витрати, а їхня інтеграція є зразковою.

Щоб зрозуміти, чи є українські біженці "аномалією" в плані витрат, варто порівняти їх з попередніми хвилями міграції, зокрема сирійськими та палестинськими біженцями, які прибували до Нідерландів у 2015–2021 роках. За офіційними даними Міністерства закордонних справ Нідерландів, з 2015 по 2021 рік країна витратила близько 3 млрд євро на гуманітарну допомогу в регіоні Сирії, включаючи прийом біженців. Зокрема, у 2015 році було виділено 260 млн євро на підтримку прийому біженців в регіоні, а в 2021 році витрати на прийом біженців загалом склали 726 млн євро. Дослідження IZA показує, що довгостроковий фіскальний вплив іммігрантів (включаючи сирійських) часто негативний на початкових етапах, з чистим тягарем близько 400 000 євро на особу через високі витрати на інтеграцію.

На противагу цьому, витрати на українських біженців з березня 2022 по лютий 2025 року оцінюються загально в 3,26 млрд євро, згідно з даними Statista. У 2024 році прогнозовані витрати склали 3,4 млрд євро, включаючи 3 млрд на розміщення, 97 млн на освіту, 220 млн на медичне обслуговування та 23 млн на муніципальні витрати (на базі 111 500 осіб). Однак, на відміну від сирійських біженців, українці демонструють швидшу інтеграцію: дослідження Єврофонду зазначає, що українські біженці мають вищий рівень зайнятості (до 50% у ЄС), що зменшує довгострокові витрати. Порівняльний аналіз показує, що витрати на українців подібні за масштабом, але з вищим потенціалом повернення через кращу освіту та мотивацію до роботи. Як зазначає звіт Єврокомісії, українці отримують більш уніфіковане ставлення, ніж сирійці, що сприяє ефективнішій інтеграції. Це робить українську хвилю не тягарем, а інвестицією з швидким поверненням.

З 2022 по кінець 2025 року прибуття українців не лише не погіршило бюджет, а й внесло позитивні зміни. За даними Clingendael Institute, економічний внесок близько 112 000 українців у 2024 році (з 49 000 працюючих) склав 3,5 млрд євро, або 0,36% національного доходу. Це перевищує витрати на утримання (3,4 млрд євро у 2024), створюючи чистий прибуток. Розбивка по роках демонструє зростання внеску в міру інтеграції:

- 2022 рік: Початковий внесок був меншим через адаптацію, але вже тоді українці заповнили 10-15% вакансій у сферах послуг та торгівлі, сприяючи зростанню ВВП на 0,1-0,2% (за оцінками ECB). Орієнтовний прибуток: близько 1 млрд євро, з урахуванням швидкого працевлаштування 20-30% біженців.

- 2023 рік: Зайнятість зросла до 50%, внесок оцінюється в 2-2,5 млрд євро, допомагаючи зменшити дефіцит робочої сили (30 000 нових робочих місць для українців, за IMF).

- 2024 рік: 3,5 млрд євро, як підтверджено Clingendael, з 59-66% працевлаштованих.

- 2025 рік (прогноз): До 4-5 млрд євро, з урахуванням зростання зайнятості до 70% та подовження Директиви про тимчасовий захист.

Загальний міграційний бюджет Нідерландів зріс, але дефіцит бюджету покращився: з 2,8% ВВП у 2025 до 2,1% у 2030, за даними Міністерства фінансів. Муніципалітети, як-от Утрехт, отримали додаткові кошти (наприклад, 23 млн євро на догляд), але й виграли від податків працюючих українців. На рівні країни, звіт OECD за 2025 рік вказує на стабільне зростання міграційного потоку, але з позитивним впливом на економіку через заповнення вакансій. Дослідження IMF показує, що українці допомогли зменшити дефіцит робочої сили, особливо в 2023 році, коли 30 000 знайшли роботу. Ці цифри роблять аргументи про "тягар" необґрунтованими – прибуток накопичується щороку.

Наплив українців не порушив нідерландський' ринок праці, а навпаки, збагатив його. За даними CBS, станом на травень 2025 року 61% українських біженців працевлаштовані, порівняно з 57% роком раніше. Дослідження CEPR підтверджує: ніякого негативного впливу на місцеве зайнятість чи безробіття. Українці часто працюють у сферах бізнес-послуг, тимчасової роботи та торгівлі, заповнюючи прогалини, де нідерландці не зацікавлені. За оцінками ECB, це знизило напругу на ринку праці ЄС. Безробіття в Нідерландах лишилося на рівні 3,5-4%, а зростання ВВП частково завдячує цій робочій силі.

Прибуття українців в Нідерланди виявило проблеми в громадських послугах, як-от житло та охорона здоров'я, але також стимулювало покращення. Звіт Єврофонду зазначає, що наплив посилив існуючі проблеми, але призвів до розширення послуг, наприклад, у медичній схемі (220 млн євро у 2024). У 2025 році подовжено Директиву про тимчасовий захист, що забезпечує стабільність. Опитування показують високу задоволеність: у 2022–2024 роках більшість нідерландців задоволені допомогою українцям, попри фінансові труднощі. Це свідчить про адаптивність системи.

Мери муніціпалітетів позитивно оцінюють: Заступник мера Утрехта в інтерв'ю Eurocities хвалив інтеграцію українців, зазначаючи їхній внесок у громаду. Мер Оостерхаута Марк Буйс сказав: "Можна навчитися від хоробрості, з якою українці борються за свободу". Міністр оборони Кайса Оллонгрен підкреслила: "Підтримка України – це дешевий спосіб захистити НАТО", включаючи біженців. Ці голоси контрастують з критикою, показуючи реальний позитив.

Нідерланди можуть вчитися у сусідів, де уряди створили найсприятливіші умови. У Польщі, яка прийняла понад 1 млн українців, інтеграція є зразковою: у 2024 році їхній внесок склав 2,7% ВВП, з зайнятістю від 61% до 69%. Уряд спростив доступ до роботи, освіти та медичних послуг, що знизило безробіття в країні до рекордних мінімумів. UNHCR зазначає: "Українські біженці продовжуватимуть мати позитивний вплив, перевищуючи витрати".

У Німеччині 1,25 млн українців інтегруються швидше за інших біженців: кращі показники зайнятості завдяки мовним курсам та визнанню кваліфікацій. IMF підкреслює: "Правильна інтеграція приносить економічні вигоди". Внесок у ринок праці зменшив напругу, з приватним хостингом покращуючи адаптацію. Ці моделі показують: сприятливі умови максимізують прибуток.

Опитування LSE показують, що війна в Україні не змінила думку нідерландців про ЄС чи імміграцію радикально, але деякі праві партії, як BBB та NSC, посилюють вимоги до внесків українців. Чому російська пропаганда так упорно намагається через праві нідерландські партії спотворити відносини нідерландців до українців, які опинилися тут вимушено через військову агресію? Звіти RAND та Al Jazeera вказують на "прагматичну маніпуляцію": Москва фінансує наративи через платформи, як Voice of Europe, аби посіяти розкол в ЄС. Це частина ширшої стратегії розділення Європи, де біженці стають мішенню дезінформації. Факти про прибуток спростовують це.

Щоб подолати налякування, нам потрібні прозорі програми інтеграції: розширення мовних курсів, визнання дипломів та партнерства з бізнесом. Муніципалітети можуть отримувати більше коштів від ЄС, як пропонує Bruegel (понад 40 млрд євро на біженців). Позитивні приклади, як у Швеції (65% підтримки), показують: фокус на внеску зменшує упередження.

Одне інноваційне рішення – будівництво легких SIP-домів (Structural Insulated Panels) для українців. Ці панелі – енергоефективні, швидкі в монтажі (до 80% швидше за традиційні) та дешевші (на 20-30% економніші). Приклади, як Hex House, показують їхню придатність для біженців. Після завершення війни та поверення українців, ці будинки можуть стати постійним житлом для нідерландців, вирішуючи кризу (дефіцит 390 000 одиниць). Це легше за норми, але ефективне для подолання кризи.

Українські біженці – це не тягар, а інвестиція в наше майбутнє. Їхня хоробрість та працьовитість збагачують нас. Час відмовитися від страхів і будувати солідарність.