Нова ставка індивідуального внеску для українців під тимчасовим захистом у Нідерландах: огляд змін з 1 жовтня 2025 року

З початку повномасштабного вторгнення росії в Україну у 2022 році, Нідерланди надали тимчасовий захист тисячам українських біженців відповідно до Tijdelijke wet opvang ontheemden Oekraïne (Тимчасового закону про прийом переміщених осіб з України). Цей захист включає доступ до муніципальних притулків (opvang), фінансової допомоги (leefgeld) та інших соціальних послуг. Однак, для забезпечення справедливості та стимулювання інтеграції, уряд Нідерландів з 2024 року запровадив систему індивідуального внеску (eigen bijdrage) — обов'язкової оплати частини витрат на проживання. Індивідуальний внесок був вперше запроваджений у 2024 році через зміни до Regeling opvang ontheemden Oekraïne (RooO), опубліковані 24 червня 2024 року (Staatscourant 2024-20260), і набув чинності з 1 липня 2024 року. Спочатку він був обмежений оплатою комунальних послуг, але з 1 жовтня 2025 року ця система зазнала значних змін: внесок став вищим і ширшим, охоплюючи не лише комунальні послуги, а й загальні експлуатаційні витрати притулку. Ця стаття надає оглядовий аналіз нововведень, умов застосування, винятків для зниження внеску та порядку оскарження його розміру, базуючись на офіційних регуляціях і рекомендаціях.

Впровадження нової ставки: що змінилося з 1 жовтня 2025 року?

До 1 жовтня 2025 року індивідуальний внесок для українців у муніципальних притулках обмежувався оплатою комунальних послуг (газ, вода, електрика) на суму до €105 на дорослу особу (максимум €210 на домогосподарство з двома дорослими). Додатково міг стягуватися внесок за харчування (до €252.18 на особу, якщо готують у притулку, або поставляють до нього). Загальна максимальна сума для домогосподарства з двома дорослими та харчуванням становила €714.26 на місяць.

З 1 жовтня 2025 року внесок розширено на загальні експлуатаційні витрати притулку, включаючи не лише комунальні послуги, а й витрати на супровід, утримання приміщень тощо. Нова максимальна ставка:

- €244.22 на місяць на дорослу особу (18 років і старше) за експлуатаційні витрати (максимум €488.44 на домогосподарство з двома дорослими або більше).

- Додатково €252.18 на особу за харчування, якщо воно надається (максимум €504.36 на домогосподарство).

- Загальна максимальна сума для домогосподарства з двома дорослими та харчуванням — €992.80 на місяць.

Ці зміни ніби то спрямовані на те, щоб зробити систему справедливішою, стимулювати працевлаштування та зменшити навантаження на бюджет муніципалітетів. Внесок стягується лише з тих, хто має доходи, і муніципалітети отримали доступ до даних про чисті доходи з 1 липня 2025 року для точного розрахунку.

Умови застосування внеску

Індивідуальний внесок застосовується за такими умовами:

- Суб'єктами сплати внеску є: Дорослі (18 років і старше) українські переміщені особи, які проживають у муніципальних притулках (gemeentelijke opvang) і мають статус тимчасового захисту.

- Джерела доходу: Внесок стягується, якщо є чисті доходи від роботи, допомоги з безробіття (WW-uitkering), допомоги з довготривалої хвороби або непрацездатності (ziektewet-uitkering).

- Поріг доходу: Внесок накладається лише якщо чистий дохід перевищує 115% від норми leefgeld (після можливого вирахування) плюс сума внеску. Це "115%-норма" введена для заохочення роботи — щоб уникнути ситуації, коли працевлаштування призводить до повної втрати допомоги. З чого була прийнята норма 115% досі встановити не вдалося, бо раніше використовувалась норма 100%, можливо +15% відсотків було враховано для українців особисто, але точно це підлягає уточненню у Уряду, на адекванту відковідь якої наврядчи можливо отримати обгрунтовану відповідь.

- Розрахунок: Муніципалітет розраховує внесок на основі заявлених даних про доходи та склад домогосподарства. Біженці зобов'язані повідомляти про зміни доходів або складу сім'ї протягом 2 тижнів після запиту муніципалітету; інакше може бути втрачено право на leefgeld і стягнено повний внесок. Муніципалітети, відповідно до RooO (статті 7 та 13), регулярно запитують інформацію про зміни в доходах (наприклад, від роботи, WW-uitkering чи ziektewet-uitkering) для розрахунку внеску та leefgeld. Однак, муніципалітети не запитують про витрати автоматично, оскільки базовий розрахунок базується лише на доходах. Витрати стають релевантними лише для винятків (bijzondere omstandigheden), і біженці повинні самі ініціювати їх розгляд перегляду індивідуального внеску, подаючи мотивований запит. Це може бути суттєвим недоліком, оскільки високі витрати (наприклад, на лікування чи борги, чи інші постійні зобов'язання) не враховуються за замовчуванням, що може призводити до несправедливості, якщо не заявити про них.

- Стягнення: Внесок накладається з першого дня місяця, наступного за місяцем, коли дохід перевищив поріг. Оплата щомісячна, до 20 для наступного за сплатою місяця; у разі несплати муніципалітет надсилає нагадування, а потім може залучити колекторів або судового виконавця (deurwaarder).

Якщо дохід нижче порогу, внесок не стягується.

Походження та аргументація 115%-порогу

Поріг у 115% був офіційно запроваджений через зміни до Regeling opvang ontheemden Oekraïne (RooO — Регламенту щодо прийому переміщених осіб з України). Ці зміни були опубліковані в Staatscourant (офіційному віснику уряду) 28 серпня 2025 року під номером 2025-29797 і набули чинності з 1 жовтня 2025 року. Вони були внесені Міністром з питань притулку та міграції (Minister voor Asiel en Migratie) і є частиною ширшого пакету, що включає підвищення самого внеску. До цього, з липня 2024 року, індивідуальний внесок існував, але без чітко визначеного 115%-порогу на національному рівні — муніципалітети могли застосовувати власні правила, що призводило до нерівності. Новий поріг уніфікував систему по всій країні, базуючись на рекомендаціях Vereniging Nederlandse Gemeenten (VNG — Асоціації нідерландських муніципалітетів), яка наголошувала на необхідності стандартизації для уникнення відмінностей між муніципалітетами.

Аргументація для 115%-порогу викладена в пояснювальній записці до змін RooO та в офіційних комунікаціях Rijksoverheid (уряду Нідерландів). Основні причини:

- Уникнення великих розривів у доходах (inkomensverschillen): Без порогу люди з доходом трохи вище норми leefgeld (фінансової допомоги) могли втратити всю допомогу, що призводило до ситуації, коли працювати ставало невигідно. 115%-поріг забезпечує, що після часткового або повного стягнення внеску та/або leefgeld особа все одно матиме щонайменше 115% від базової норми. Це зменшує "скелі доходу" (income cliffs), коли перетин порогу різко погіршує фінансове становище. Наприклад, для одинокої дорослої особи без харчування норма leefgeld — €314.84, внесок — €244.22; повне стягнення застосовується лише якщо дохід перевищує 115% від суми (€559.06), тобто €642.92.

- Стимулювання працевлаштування та самозабезпечення (zelfredzaamheid): Поріг 15% діє як "робочий бонус" (werkbonus), роблячи роботу привабливою. Уряд посилається на досвід з системою для шукачів притулку (asielzoekers), де подібні механізми вже застосовуються, щоб зрівняти умови для українців з іншими групами. Це підтримує інтеграцію в нідерландське суспільство та зменшує навантаження на бюджет.

- Збереження суспільної підтримки: Підвищення внеску та введення порогу аргументується необхідністю балансу між допомогою та внеском отримувачів, щоб підтримка від суспільства залишалася стійкою. Дослідження VNG та урядові звіти (наприклад, з 2023–2024 років) вказують на проблеми з попередньою системою, де відсутність порогу призводила до нерівності та скарг від муніципалітетів (цікаво, що не були враховані скарги від українців).

- Вибір 115% конкретно: Цей відсоток вищий за попередній мінімум 100%, щоб дати більший "буфер" і уникнути різких втрат. Він базується на моделях, подібних до соціальної допомоги в Нідерландах (bijstand), де подібні пороги (наприклад, 100–120%) використовуються для уникнення пасток бідності, як описано в урядових звітах про соціальну політику.

Ці аргументи не базуються на конкретних емпіричних дослідженнях (наприклад, академічних), а базуються на практичних рекомендаціях VNG та досвіді впровадження внеску з 2024 року, де виявили проблеми з мотивацією до роботи.

Винятки та умови для зниження внеску

Не всі підпадають під повну оплату; існують винятки та можливості зниження:

- Низький дохід: Якщо чистий дохід не перевищує 115% від норми leefgeld плюс внесок, внесок не застосовується або стягується частково. Муніципалітети можуть в індивідуальному порядку частково вирахувати leefgeld і частково стягнути внесок, не перевищуючи норму.

- Непропорційний недолік: Муніципалітет має дискрецію не стягувати внесок або знизити його, в індивідуальному порядку, якщо це призводить до непропорційних труднощів (bijzondere omstandigheden). Наприклад, через високі медичні витрати, борги або інші фінансові проблеми. Біженці можуть подати мотивований запит до муніципалітету на звільнення або зниження.

- Склад домогосподарства: Для сімей з дітьми внесок обмежується максимумом на домогосподарство, але діти до 18 років не платять.

- Інші винятки: Не застосовується до шукачів притулку без статусу або тих, хто проживає в приватному житлі. Також муніципалітети можуть враховувати тимчасові доходи або разові виплати.

Ці винятки забезпечують гнучкість і захищають вразливі групи.

Детальний пояснення bijzondere omstandigheden (особливих обставин) та як їх довести:

"Bijzondere omstandigheden" — це виняток, передбачений статтею 2b RooO, який дозволяє муніципалітету не стягувати внесок або знизити його, якщо це призводить до "непропорційного недоліку" (onevenredig nadeel). Це гнучкий інструмент для врахування індивідуальних ситуацій, де стандартний розрахунок несправедливий.

Які витрати можуть призводити до непропорційних труднощів?

- Медичні витрати: Високі рахунки за лікування, ліки чи терапію, особливо якщо вони не покриваються страховкою (наприклад, стоматологія чи психологічна допомога для травмованих війною).

- Борги та фінансові проблеми: Накопичені борги з України чи в Нідерландах, штрафи або платежі за кредитами.

- Транспортні витрати: Регулярні поїздки на роботу, навчання чи медичні візити, якщо вони перевищують норму.

- Освітні витрати: Шкільні речі для дітей, курси нідерландської мови чи професійної підготовки.

- Тимчасові витрати: Разові витрати, як ремонт речей чи невідкладні покупки для інтеграції.

- Інші: Сімейні обставини, як догляд за хворими родичами, або витрати через травму/інвалідність.

Ці витрати повинні бути "bijzondere" — тобто нестандартними та суттєвими, які неможливо зменшити або уникнути, що роблять оплату внеску неможливою без шкоди для базових потреб.

Як довести та подати?

1. Подати запит: Напишіть мотивований лист (verzoek) до муніципалітету (college van burgemeester en wethouders), де вкажіть обставини та чому внесок є непропорційним. Надішліть email або поштою.

2. Докази: Додайте документи, як рахунки (facturen), медичні довідки (medische verklaringen), банківські виписки (bankafschriften), підтвердження боргів чи листи від організацій. Чим більше доказів, тим краще — вони повинні бути актуальними та релевантними.

3. Розгляд: Муніципалітет оцінює за принципом evenredigheid (пропорційності) з Awb (Загальним законом про адміністративне право). Вони можуть запросити додаткову інформацію чи провести співбесіду. Рішення — це адміністративний акт, який можна оскаржити (bezwaar, потім beroep).

4. Допомога: Зверніться до безкоштовної юридичної допомоги (rechtsbijstand) через Raad voor Rechtsbijstand або організації як Ukrainian Legal Chamber in the Kingdom of the Netherlands для складання запиту.

Якщо муніципалітет відмовить, оскаржуйте протягом 6 тижнів в адмінстративному суді. Цей механізм захищає вразливі групи, але вимагає ініціативи від біженця.

Порядок оскарження розміру індивідуального внеску:

Рішення муніципалітету про розмір внеску є адміністративним актом (beschikking), тому оскаржується за Algemene wet bestuursrecht (Awb — Загальним законом про адміністративне право). Процедура:

1. Bezwaar (заперечення): Протягом 6 тижнів з дати отримання рішення подати письмове заперечення до органу, який ухвалив рішення (зазвичай college van burgemeester en wethouders муніципалітету). Заперечення повинно бути мотивованим: вказати, чому розмір внеску неправильний (наприклад, помилка в розрахунку доходу, неврахування винятків). Муніципалітет розглядає заперечення протягом 6–12 тижнів і може провести слухання.

2. Beroep (апеляція): Якщо заперечення відхилено, протягом 6 тижнів подати апеляцію до адміністративного суду (rechtbank, сектор bestuursrecht). Потрібно сплатити судовий збір (griffierecht), але для малозабезпечених можливе звільнення. Суд перевіряє законність рішення.

3. Hoger beroep (вища апеляція): У разі незадоволення — апеляція до Raad van State (Державної ради) протягом 6 тижнів.

4. Додаткова підтримка: Біженці можуть звернутися за безкоштовною юридичною допомогою (rechtsbijstand) через Raad voor Rechtsbijstand, якщо відповідають критеріям доходу. Рекомендується консультуватися з юристом або організаціями на кшталт Ukrainian Legal Chamber in the Kingdom of the Nederlands.

У разі несплати без оскарження муніципалітет може ініціювати стягнення через суд, але оскарження зупиняє виконавчі дії.

Зміни до індивідуального внеску з 1 жовтня 2025 року відображають баланс між підтримкою українських біженців і стимулюванням їхньої інтеграції в нідерландське суспільство. Хоча внесок став вищим, 115%-норма та винятки захищають тих, хто має низькі доходи. Біженцям рекомендується вчасно повідомляти про зміни доходів і звертатися до муніципалітетів за роз'ясненнями. Для детальної інформації звертайтеся до офіційного сайту Rijksoverheid або локальних регуляцій муніципалітету.